НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ІНСТРУКЦІЯ
від 08.10.93 N 23015/11
м.Київ

Про Методичні рекомендації по застосуванню банками
Закону України "Про заставу"

Управління методології кредитних відносин і підготовки нормативних актів НБУ надсилає для використання в практичній банківській діяльності Методичні рекомендації по застосуванню банками Закону України "Про заставу".

Перший заступник Голови Правління О.О.Веселовський

Методичні рекомендації
щодо застосування комерційними банками
Закону України "Про заставу"

1. Відповідно до Закону України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 року N 2654-12 право на заставу - це спосіб забезпечення зобов'язань, при якому кредитор (в даному випадку банк) має право у разі неповернення позики клієнтом одержати перевагу щодо її погашення виходячи з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами. Застосування банками Закону України "Про заставу" повинно забезпечувати своєчасне повернення наданих банками кредитів.

При використанні права на заставу між банком з одного боку та юридичною або фізичною особою з другого боку укладається договір про заставу. Банки можуть на практиці використовувати як різні форми договору про заставу в залежності від виду і предмета застави (іпотека, заклад, застава цінних паперів, товарів у переробці та в обороті тощо), так і єдину форму договору на всі види застав.

2. Договорів про заставу має бути нотаріально засвідченим у тих випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, космічні об'єкти, товари в обороті або у переробці.

Договір про заставу засвідчується:

- на нерухоме майно - за місцем знаходження майна;

- на транспортні засоби - за місцем реєстрації цих засобів;

- на товари в обороті або у переробці - за місцем знаходження власника цього майна.

Якщо договір про заставу на такі види майна не буде засвідчений нотаріально, такий договір не матиме юридичної сили.

Договір про заставу має бути нотаріально засвідченим і у тих випадках, коли це не є обов'язковим згідно з законодавством України, але на цьому наполягає одна із сторін.

При укладенні договору про заставу використовуються терміни:

- Заставодержатель - банк, якому передається в заставу майно і майнові права та цінні папери для забезпечення повернення виданої позики;

- Заставодавець - юридична чи фізична особа-власник, або особа, якій власником надано право на заставу, передає майно, право на вимогу, цінні папери для забезпечення повернення позики;

- Третя особа - це особа-боржник за кредитним договором, в інтересах якої укладається договір про заставу, коли Заставодавцем виступає майновий поручитель;

- Майновий поручитель - особа, яка згідно з договором поручительства зобов'язується перед кредитором (банком) іншої особи відповідати за виконання останнім (боржником за кредитним договором) свого зобов'язання в повному обсязі чи в його частині за рахунок заставленого майна.

3. Сторонами договору про застави (Заставодавцем та Заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.

Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Заставодержателем виступає сам банк або за його дорученням його відділення, філія, регіональне управління (дирекція), в особі їх керівників.

Заставодавець обов'язково має бути власником майна, що передається під заставу, або отримати від власника повноваження на розпорядження цим майном.

Якщо юридичною особою є державне підприємство, то необхідно мати письмову згоду Фонду державного майна або уповноважених державою органів міністерств, що підтверджує повноваження Заставодавця (державного підприємства) щодо майна.

4. Предметом застави можуть бути:

-земельні ділянки в межах, передбачених чинним законодавством, нерухоме майно, що пов'язане з землею: будівлі, споруди, квартири, підприємство (його структурні підрозділи) як цілісний майновий комплекс, багаторічні насадження та інше майно, віднесене законодавством до нерухомого та на яке може бути звернене стягнення і яке може бути відчужене;

- товари в обороті або переробці - сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція;

- рухоме майно - майно, яке не віднесене до нерухомого, не пов'язане з землею, що вільно пересувається (транспортні засоби, сільськогосподарські машини, устаткування, що не потребує монтажу, тощо);

- майнові права - права на вимоги за зобов'язаннями, в яких Заставодавець виступає кредитором;

- цінні папери - векселі, облігації внутрішніх республіканських та місцевих позик, акції, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, приватизаційні папери, ощадні сертифікати.

Предметом застави не можуть бути національні культурні та історичні цінності, які знаходяться у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання, а також вимоги, які мають особистий характер, та інші вимоги, застава яких забороняється законом.

5. Відносини Заставодавця та банку-Заставодержателя регулюються договором про заставу.

Договором про заставу може передбачатись знаходження заставленого майна у будь-якої із сторін. Ризик випадкової втрати предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

Передача в заставу майна, що знаходиться у спільній власності, здійснюється з письмової згоди співвласників, а якщо в спільній частковій власності - при виділенні частки майна в натурі.

Договір про заставу охоплює речі, невіддільні плоди, а також може включати відокремлені частини цілого, відокремлені плоди, якщо це передбачено договором.

Складові частини переданого в заставу майна відчужуються тільки з письмової згоди Заставодержателя, оскільки це відчуження може призвести до погіршення (пошкодження, знецінення) цього майна.

За згодою Заставодержателя допускається заміна предмета застави у випадках: втрати (повного знищення, непридатності для користування, повного знецінення), пошкодження (механічної, фізичної зміни), псування (хімічної зміни, руйнування під впливом бактерій) переданого в заставу майна та інших можливих випадків.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) Заставодержатель зобов'язаний страхувати передане в його володіння заставлене майно, Заставодавець зі свого боку повинен страхувати заставлене майно, яке залишається у його розпорядженні. Страхування здійснюється за рахунок власних коштів, якщо інше не передбачено законом або договором.

У договорі про заставу доцільно передбачити положення про те, що нотаріальна контора одночасно з засвідченням договору накладає заборону на відчуження предмета застави.

З метою забезпечення застави цінних паперів за згодою сторін в договорі може бути передбачена передача їх для збереження на депозиті нотаріальної контори або банку.

На підставі договору про заставу, Заставодавець може передати право на користування заставленим майном Заставодержателю або третій особі.

6. При укладенні договору про заставу необхідно також передбачити:

- повне найменування юридичної особи, повноваження її представника, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, яка передає в заставу майно та майнові права. Банк повинен переконатися, що особа має право на заставу майна чи має майнового поручителя (подається статут, положення, свідоцтво, угода, доручення, приватизаційні папери і т.ін.);

- повне найменування установи банку, посада, прізвище, ім'я та по батькові керівника установи, або в.о. керівника;

- відомості, що містяться у кредитному договорі (дата, номер цього договору, розмір позички, процентів, строки сплати);

- передачу в заставу Заставодержателю (банку) майна (майнових прав) у вартості, достатній для забезпечення повернення позики за кредитним договором та процентів за кредит;

- передачу в заставу майна, яке на даний момент ніде не заставлене, вільне від боргів і на яке не звернене стягнення;

- зазначення адреси заставленого майна, належні умови зберігання (чи експлуатації), порядок використання заставленого майна, заміна його у випадку втрати, псування, пошкодження з вини Заставодавця;

- надання Заставодавцем Заставодержателю Книги запису застав для ознайомлення і відповідальність за вчасне та достовірне внесення до неї змін у подальшому (див. Постанову Кабінету Міністрів України від 12.01.93 р. N 14 "Про Книгу запису застав";

- право Заставодержателя:

а) переважного задоволення своїх вимог із сум страхового відшкодування у разі настання страхового випадку;

б) користуватися (при закладі) предметом застави і порядком використання Заставодержателем отриманого прибутку та відшкодування збитків Заставодавцю у випадку втрати, нестачі чи пошкодження предмета застави;

в) на перевірку стану і умов зберігання заставленого майна;

г) на реалізацію права на заставу у випадку непогашення позики у встановлені строки, а також дострокового стягнення з переліком мотивів (неналежне зберігання, ухиляння від заміни предмета застави, використання позики не за призначенням та інші порушення), проводиться відповідно до положень статей 20, 21, 23, 24, 38 Закону України "Про заставу" ;

- порядок припинення спірних питань;

- строк дії договору та юридичні адреси сторін.

Слід зазначити, що внесення будь-яких змін до нотаріально засвідчених документів призведе до необхідності їх нотаріального засвідчення. Це положення необхідно зазначити у договорі та вказати, що всі витрати відшкодовуються Заставодавцем або особою, яка внесла зміни.

7. До договору застави додаються документи, перелік яких додається до примірного договору.

Після визначення переліку майна, яке передається під заставу, та його вартості, згідно з оціночним описом, на підставі якого представники сторін затверджують акт передачі майна.

В опису належного до передачі під заставу майна необхідно вказати назву майна, або іншого предмета застави, його кількість, марку, модель, рік випуску, експлуатації, процент зношення, місце та умови зберігання (адресу його знаходження), балансову вартість, а також інші необхідні документи. Опис підписується і скріплюється печаткою Заставодержателя та Заставодавця.

Оцінку майна, яке приймається банком під заставу, рекомендується здійснювати згідно з "Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації", затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1993 року N 717.

Страхова оцінка визначається у відповідності з діючим порядком страхування. Сума страхової оцінки повинна бути не менше суми кредиту під заставу з урахуванням процентів.

Письмова згода власників на право застави майна, у випадку, якщо Заставодавець не є власником, а також коли майно, що передається під заставу, знаходиться у спільній власності.

Крім цього до договору застави Заставодавцем (майновим поручителем) додаються документи, які підтверджують факт застави - доручення, варрант (свідоцтво), коносамент (товаророзпорядчий документ), договір-поручительство, акт і т.ін.

8. Дія договору застави припиняється після повної сплати позики, а також у випадках прийняття законодавчих актів, що припинили заставне право або право Заставодавця на заставлене майно. Збитки, заподіяні Заставодержателю в результаті прийняття цих актів, відшкодовуються державою.

Якщо органи державної виконавчої влади прийняли рішення, яке не відповідає діючому законодавству та порушує права Заставодержателя або інших осіб щодо володіння та розпорядження предметом застави, то ці органи відшкодовують в повному обсязі збитки, заподіяні Заставодержателю.

Ці рекомендації можуть уточнятися та доповнюватись при зміні діючого законодавства та особливостей договору сторін.

Додається: Примірна форма договору застави.

Управління методології кредитних відносин і підготовки нормативних актів Національного банку України

Примірна форма

Договір про заставу

_____________________________________________________________________________________________________________________

(найменування підприємства, його підпорядкування)

в особі ________________________________________________________________________________________________________, діючого

(посада керівника, прізвище ім'я та по батькові)

на підставі _____________________________________________________________________________________________________________

(статуту, положення або інших документів, дата та номер

_________________________________________________________________________________ і далі іменується Заставодавець з одного боку

та реєстрації)

________________________________________________________ в особі ________________________________________________________

________________________________________________________________________________, який діє на підставі Статуту, затвердженого

___________________________________________________________________________________, і надалі іменується Заставодержатель з

(дата і номер реєстрації)

другого боку, уклали цей договір про нижченаведене.

1. Предмет договору

1.1. Заставодавець передає в заставу Заставодержателю ______________________________________________________________________

(назва предмета застави)

загальною вартістю ________________________________________________________________________________________________, яка є

(сума прописом)

забезпеченням повернення отриманої позики згідно з кредитним договором N ___ від "___"__________ 199__ р.

1.2. Предмет застави знаходиться:

______________________________________________________________________________________________________________________

(у володінні чи користуванні Заставодавця, володінні чи користуванні третьої особи, або передана Заставодержателю)

______________________________________________________________________________________________________________________

(за адресою)

1.3. Заставодавець гарантує, що він повноважний розпоряджатися предметом застави, який не заставлений за іншими договорами і не є об'єктом судового спору.

2. Строк та порядок виконання обов'язків,
що забезпечені заставою

2.1. Зобов'язання, забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо наявне погашення позики у сумі

______________________________________________________________________________________________________________________

(сума цифрами та прописом)

відсотки та витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань кредитного договору N ____ від "___"__________ 199__ р., сплачені.

2.2. Заставодержатель набуває права стягнення боргу за рахунок предмета застави, у разі, якщо позика, яка забезпечена заставою, не буде погашена в строк не пізніше "___"______ 199__ р.

2.3. У разі часткового виконання зобов'язань Заставодавцем застава зберігається у первісному обсязі.

3. Права та обов'язки сторін

3.1. Заставодавець та Заставодержатель мають права та обов'язки, визначені статтями 15, 33-38, 42-48, 50, 52 Закону України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 року N 2654-12 (необхідно вказати відповідні статті Закону та їх зміст, що безпосередньо стосуються цього договору та предмета застави).

3.2. Заставодавець (Заставодержатель) здійснюють страхування предмета застави, який знаходиться у їх володінні або користуванні, на розмір позики за власний рахунок.

3.3. Заставодержатель має право:

а) перевіряти цільове використання виданої під заставу позики, стан і умови зберігання заставленого майна;

б) реалізовувати за рішенням судових органів предмет застави для погашення зобов'язань позичальника у разі невиконання у встановлений строк умов кредитного договору N ___ від

"___"_______ 199__ р.

Продаж предмета застави для погашення заборгованості за позикою здійснюється банком будь-якими засобами (з використанням аукціону, торговельної біржі, комісійних магазинів і т.ін.) і за умови попереднього, не менше ніж за 15 днів, повідомлення про це Заставодавця;

в) стягувати заставлене майно до настання строку погашення позики у разі:

- порушення Заставодавцем відповідних умов зберігання та експлуатації предмета застави;

- використання отриманої позики не за призначенням або порушення інших пунктів договору;

- припинення діяльності Заставодавця.

3.4. У разі, якщо предмет застави, який не передано Заставодержателю було знищено, пошкоджено або зіпсовано Заставодавець повинен надати йому заміну. При відсутності заміни Заставодержатель задовольняє свої вимоги за рахунок сум страхового відшкодування.

3.5. У разі, якщо предмет застави, який передано Заставодержателю було знищено, пошкоджено або зіпсовано, він повертає Заставодавцю, за умови виконання кредитної угоди, відповідну суму страхового відшкодування.

3.6. У разі реорганізації Заставодавця (Заставодержателя) зобов'язання за даним договором поширюються на його правонаступників.

3.7. У разі порушення умов договору Заставодержатель має змогу в односторонньому порядку його розірвати. У цьому випадку Заставодержатель має у 10-денний строк у письмовій формі повідомити Заставодавця і здійснити, згідно з встановленим законом порядком відчуження предмета застави.

4. Строк дії договору

4.1. Договір набуває чинності після його підписання сторонами, а у разі нотаріального засвідчення з моменту видачі відповідного документа.

4.2. Договір про заставу припиняє чинність у разі виконання умов кредитного договору, а також у разі порушення умов кредитного договору Заставодавцем та в інших випадках, передбачених статтями 28 і 29 Закону України "Про заставу".

5. Інші умови

5.1. Спори, що виникають у процесі виконання договору і не врегульовані цим договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

5.2. Додатки до договору (NN _____) є невід'ємною частиною цього договору.

______________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

6. Юридичні адреси сторін

______________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

Договір про заставу складений у _________ примірниках.

Перелік
можливих додатків до договору

1. Копія кредитної угоди N ___ від "___"_________ 199__ р. між Заставодавцем і Заставодержателем.

2. Довідка відповідного органу державної влади про те, що предмет застави не занесено у Державний реєстр національного культурного надбання.

3. Документ про вартісну оцінку предмета застави.

4. Копія страхового полісу (свідоцтва) на заставлене майно.

5. Копія документа, який підтверджує право власності Заставодавця на заставлене майно (свідоцтво видане нотаріальною конторою, бюро технічної експертизи, договір купівлі-продажу майна та інші документи).

6. Довідка нотаріальної контори або іншого органу про те, що предмет застави не знаходиться під арештом.

7. Опис майна, що передається під заставу.

Перелік може включати і інші документи.