ЦВК, РНК СРСР

ПОСТАНОВА
від 7 серпня 1937 р. N 104/1341

Положення про переказний і простий вексель

Розділ I
Про переказний вексель

Глава I
Про складання і форму переказного векселя

1. Переказний вексель повинен вміщувати:

1) найменування "вексель", яке включене у самий текст документа і задане тією мовою, якою цей документ складений

2) простий і нічим не обумовлений наказ сплатити певну суму;

3) найменування того, хто повинен платити (платника);

4) зазначення строку платежу;

5) зазначення місця, в якому повинен здійснитися платіж;

6) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

7) зазначення дати і місця складання векселя;

8) підпис того, хто видає вексель (векселедавця).

2. Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, вказаних у попередній статті, не має сили переказного векселя, за винятком випадків, зазначених нижче:

- переказний вексель, строк платежу в якому не вказаний, розгядається як такий, що підлягає оплаті за пред'явленням;

- при відсутності особливого зазначення, місце, позначене поруч з найменуванням платника, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання платника;

- переказний вексель, у якому не вказано місце його складання, вважається підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.

3. Переказний вексель може бути виданий за наказом самого векселедавця.Він може бути виданий на самого векселедавця. Він може бути виданий за рахунок третьої особи.

4. Переказний вексель може підлягати оплаті за місцем проживання третьої особи або в тому ж місці, де знаходиться місце проживання платника, або в якому-небудь іншому місці.

5. У переказному векселі, який підлягає оплаті строком за пред'явленням або у такий-то час від пред'явлення, векселедавець може обумовити, що на вексельну суму будуть нараховуватися відсотки. У будь-якому іншому переказному векселі така умова вважається ненаписаною.

Відсоткова ставка має бути вказана у векселі; при відсутності такої вказівки умова вважається ненаписаною.

Відсотки нараховуються від дня складання переказного векселя, якщо не вказана інша дата.

6. Якщо сума переказного векселя позначена і літерами, і цифрами, то у випадку розбіжності між цими позначеннями вексель має силу на суму, позначену прописом.

Якщо у переказному векселі сума позначена кілька разів (або прописом, або цифрами), то у випадку розбіжностей між цими позначеннями вексель має силу лише на меншу суму.

7. Якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, фальшиві підписи або підписи вигаданих осіб, або ж підписи, які з усяких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які їх поставили, або від імені яких він підписаний, то підписи інших осіб все ж не втрачають сили.

8. Кожний, хто підписав переказний вексель як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем, і, якщо він заплатив, має ті самі права, які мав би той, хто був вказаний як представник. У такому ж становищі знаходиться представник, який перевищив свої повноваження.

9. Векселедавець відповідає за акцепт і за платіж.

Він може зняти з себе відповідальність за акцепт; будь-яка умова, за якою він знімає з себе відповідальність за платіж, вважається ненаписаною.

10. Якщо переказний вексель, не заповнений на момент видачі, був заповнений у суперечності зі здійсненими угодами, то недотримання цих угод не може бути протиставлено векселедержателю, якщо тільки він не придбав переказний вексель нечесним шляхом або ж при придбанні його не здійснив грубої необережності.

Глава II
Про індосамент

11. Будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Якщо векселедавець помістив у переказному векселі слова "не за наказом" або будь-який рівнозначний вислів, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії.

Індосамент може бути здійснений навіть на користь платника незалежно від того, чи акцептував він вексель, чи ні, або на користь векселедавця, або на користь будь-якої іншої зобов'язаної за векселем особи. Ці особи можуть у свою чергу індосувати вексель.

12. Індосамент має бути простим і нічим не обумовленим. Будь-яка обмежуюча його умова вважається ненаписаною. Частковий індосамент є недійсним. Індосамент на пред'явника має силу бланкового індосаменту.

13. Індосамент має бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (додатковий аркуш). Він повинен бути підписаний індосантом.

Індосамент може не вміщувати зазначення особи, на користь якоє він зроблений, або він може складатися з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). У цьому останньому випадку індосамент для того, щоб мати силу, має бути написаний на звороті переказного векселя або на додатковому аркуші.

14. Індосамент переносить усі права, що випливають з переказного векселя. Якщо індосамент бланковий, то векселедержатель може:

1) заповнити бланк або на своє ім'я, або на ім'я якої-небудь іншої особи;

2) індосувати у свою чергу вексель через бланк або на ім'я якої-небудь іншої особи;

3) передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не здійснюючи індосаменту.

15. Індосант, оскільки не обумовлено протилежне, відповідає за акцепт і за платіж.

Він може заборонити новий індосамент; у такому разі він не несе відповідальності перед тими особами, на користь яких вексель був після цього індосований.

16. Особа, в якої знаходиться переказний вексель, вважається законним векселедержателем, якщо її право базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде слідом інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

Якщо хто-небудь втратив право володіння векселем у силу будь-якої події, то особа, у якої вексель знаходиться і яка обгрунтовує своє право порядком, зазначеним у попередньому абзаці, зобов'язана повернути вексель лише у тому разі, якщо вона придбала його нечесним шляхом або ж, придбавши його, вчинила грубу необережність.

17. Особи, яким пред'явлено позов за переказним векселем, не можуть протиставити векселедержателю заперечення,що грунтуються на їх особистому ставленні до векселедавця або до попередніх векселедержателів, якщо тільки векселедержатель, придбаваючи вексель, не чинив свідомо на шкоду боржнику.

18. Якщо індосамент вміщує застереження "валюта до отримання", "на інкасо", "як довіреному" або будь-яке інше застереження, яке має на увазі просте доручення, векселедержатель може здійснювати всі права, що випливають з переказного векселя, але індосувати його він може лише шляхом передоручення.

Зобов'язані особи можуть у такому разі заявляти проти векселедержателя лише такі заперечення, які могли б бути протиставлені індосанту.

Доручення, яке вміщується в передорученому індосаменті, не припиняється у зв'язку зі смертю передоручителя або настанням його недієздатності.

19. Якщо індосамент вміщує застереження "валюта в забезпечення", "валюта під заставу" або інше якесь застереження, що має на увазі заставу, векселедержатель може здійснювати всі права, що випливають з переказного векселя, але поставлений ним індосамент має силу лише як передоручений індосамент.

Зобов'язані особи не можуть заявляти проти векселедержателя заперечень, що грунтуються на їх особистому ставленні до індосанта, якщо тільки векселедержатель, одержуючи вексель, не чинив свідомо на шкоду боржнику.

20. Індосамент, здійснений після строку платежу, має ті самі наслідки, що і попередній індосамент. Однак індосамент, здійснений після протесту в неплатежі або після закінчення строку, встановленого для здійснення опротестування, має наслідки лише звичайної цесії.

Оскільки протилежне не буде доведено, недатований індосамент вважається здійсненим до закінчення строку, встановленого для здійснення опротестування.

Глава III
Про акцепт

21. Переказний вексель може до настання строку платежу бути пред'явлений векселедержателем або навіть просто особою, в якої вексель знаходиться, для акцепту платнику за місцем його проживання.

22. У будь-якому переказному векселі векселедавець може обумовити, що вексель повинен бути пред'явлений до акцепту з визначенням або без визначення строку.

Він може заборонити у векселі пред'явлення його до акцепту, якщо тільки не йдеться про переказний вексель, який підлягає оплаті у третьої особи, або про вексель, який підлягає оплаті в іншому місці, ніж місце проживання платника, або про вексель, який підлягає оплаті через певний строк за пред'явленням.

Він може також обумовити, що пред'явлення до акцепту не може бути здійснене раніше призначеного строку.

Кожний індосант може обумовити, що вексель повинен бути пред'явлений до акцепту з призначенням строку або без його призначення, якщо тільки вексель не оголошений векселедавцем як такий, що не підлягає акцепту.

23. Переказні векселі, що підлягають оплаті у визначений строк від пред'явлення, мають бути пред'явлені до акцепту протягом одного року від дня їх видачі.

Векселедавець може скоротити цей останній строк або обумовити більш тривалий строк. Ці терміни можуть бути скорочені індосантами.

24. Платник може вимагати, щоб вексель був повторно йому пред'явлений наступного дня після першого пред'явлення.

Зацікавлені особи можуть посилатися на те, що ця вимога не була виконана тільки в тому разі, якщо про цю вимогу було згадано в опротестуванні.

Векселедержатель не зобов'язаний передавати платнику вексель, пред'явлений до акцепту.

25. Акцепт відмічається на переказному векселі. Він виражається словом "акцептований" або будь-яким іншим рівнозначним словом; він підписується платником. Простий підпис платника, зроблений на лицьовій стороні векселя, має силу акцепту.

Якщо вексель підлягає оплаті у визначений строк від пред'явлення або якщо він має бути пред'явлений до акцепту (у визначений строк) у силу особливої умови, то акцепт повинен бути датований днем, у який він був даний, якщо тільки векселедержатель не буде вимагати, щоб він був датований днем пред'явлення. У разі відсутності дати векселедержатель, щоб зберегти свої права проти індосантів і проти векселедавця, має засвідчити це упущення своєчасним здійсненням опротестування.

26. Акцепт має бути простим і нічим не обумовленим; однак платник може обмежити його частиною суми.

Будь-яка інша зміна, здійснена акцептом у змісті переказного векселя, рівнозначна відмові в акцепті. Однак акцептант відповідає згідно із змістом свого акцепту.

27. Якщо векселедавець вказав у переказному векселі місце платежу, відмінне від місця проживання платника, не вказавши при цьому третьої особи, у якої платіж має бути здійсненим, то платник може вказати на таку особу при акцепті. При відсутності такої вказівки передбачається, що акцептант сам зобов'язався здійснити платіж у місці платежу.

Якщо вексель підлягає оплаті за місцем проживання платника, останній може вказати в акцепті будь-яку адресу в тому ж місці, в якому має бути здійснений платіж.

28. Платник через акцепт бере на себе зобов'язання оплатити переказний вексель у строк.

У разі неплатежу векселедержатель, навіть якщо він є векселедавцем, має проти акцептанта прямий позов, який грунтується на переказному векселі, щодо всього того, про що може бути пред'явлена вимога згідно із статтями 48 і 49.

29. Якщо платник, який поставив на переказному векселі надпис про свій акцепт, закреслив його до повернення векселя, то вважається, що в акцепті було відмовлено. Оскільки інше не буде доведено, вважається, що закреслення було зроблене до повернення документа.

Однак якщо платник письмово повідомив про свій акцепт векселедержателя або будь-кого з тих, хто підписався, то він є зобов'язаним перед ними відповідно до умов свого акцепту.

Глава IV
Про аваль (вексельне поручительство)

30. Платіж за переказним векселем може бути забезпечений повністю або в частині вексельної суми через аваль.

Це забезпечення дається третьою особою або навіть однією з осіб, що підписали вексель.

31. Аваль дається на переказному векселі або на додатковому аркуші; він може бути даний і на окремому аркуші з зазначенням місця його видачі.

Він виражається словами "вважати за аваль" або будь якою іншою рівнозначною формулою; він підписується тим, хто дає аваль.

Для авалю достатньо одного лише підпису, поставленого авалістом на лицьовій стороні переказного векселя, якщо тільки цей підпис не поставлений платником або векселедавцем.

В авалі повинно бути вказано, за кого він виданий. У разі відсутності такої вказівки він вважається виданим за векселедавця.

32. Аваліст відповідає так само, як і той, за кого він дав аваль. Його зобов'язання є дійсним навіть у тому разі, якщо те зобов'язання, яке він гарантував, виявиться недійсним з будь-якої іншої причини, ніж дефект форми.

Оплачуючи переказний вексель, аваліст набуває прав, що випливають з переказного векселя, проти того, за кого він дав гарантію, і проти тих, які, зважаючи на переказний вексель, зобов'язані перед цим останнім.

Глава V
Про строк платежу

33. Переказний вексель може бути виданий строком:

- за пред'явленням;

- у такий-то час від пред'явлення;

- у такий-то час від складання;

- на визначений день.

Переказні векселі, що містять або інше призначення строку, або послідовні строки платежу, є недійсними.

34. Переказний вексель строком за пред'явленням оплачується при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явленим до платежу протягом одного року від дня його складання. Векселедавець може скоротити цей строк або обумовити строк більш тривалий. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Векселедавець може встановити, що переказний вексель строком за пред'явленням не може бути пред'явленим до платежу раніше визначеного строку. В цьому разі строк для пред'явлення починається з цього строку.

35. Строк платежу за переказним векселем, складеним у такий-то час від пред'явлення, визначається або датою акцепту, або датою протесту.

При відсутності протесту недатований акцепт вважається стосовно акцептанта зробленим в останній день строку, передбаченого для пред'явлення до акцепту.

36. Термін платежу за переказним векселем, виданим строком на один або кілька місяців від складання або від пред'явлення, настає у відповідний день того місяця, в якому платіж повинен бути здійснений. У разі відсутності в даному місяці відповідного дня, строк платежу настає в останній день цього місяця.

Якщо переказний вексель виданий строком на півтора місяця або на кілька місяців з половиною від дня складання або від пред'явлення, то належить спочатку відраховувати повні місяці.

Якщо строк платежу призначено на початок, середину (середина січня, середина лютого тощо) або на кінець місяця, то під цими виразами розуміють перше, п'ятнадцяте і останнє число місяця.

Вираз "вісім днів" або "п'ятнадцять днів" означає не один або два тижні, а строки в повні вісім або п'ятнадцять днів. Вираз "півмісяця" означає строк у п'ятнадцять днів.

37. Якщо переказний вексель підлягає оплаті у визначений день у якому-небудь місці, де застосовують інший календар, ніж у місці видачі, то строк платежу вважається призначеним за календарем місця платежу.

Якщо в місці видачі і в місці платежу за переказним векселем, виставленому строком у такий-то час від складання, діють різні календарі, то встановлюється відповідна дню видачі дата за календарем місця платежу і залежно від цього визначається строк платежу.

Терміни на пред'явлення переказних векселів обчислюються згідно з правилами, викладеними у попередньому абзаці.

Ці правила не застосовуються, якщо якесь застереження, зроблене у переказному векселі, або навіть просто зміст документа вказують на намір прийняти інші правила.

Глава VI
Про платіж

38. Держатель переказного векселя строком на визначений день або у такий-то час від складання чи від пред'явлення повинен пред'явити переказний вексель до платежу або в день, коли він має бути оплачений, або в один із двох наступних робочих днів.

39. Платник може, оплачуючи переказний вексель, вимагати, щоб він був вручений йому векселедержателем з розпискою в одержанні платежу.

Векселедержатель не може відмовитися від прийняття часткового платежу.

У разі часткового платежу платник може вимагати відмітку про такий платіж на векселі та видачу йому про це розписки.

40. Векселедержатель не може бути примушений прийняти платіж за переказним векселем до настання строку.

Платник, який платить до настання строку, робить це на свій страх і ризик.

Той, хто заплатив у строк, вільний від зобов'язання, якщо тільки з його боку не було обману або грубої необережності. Він зобов'язаний перевіряти правильність послідовного ряду індосаментів, але не підписи індосантів.

41. Якщо переказний вексель виписаний у валюті, яка не має обігу в місці платежу, то сума його може бути сплачена в місцевій валюті за курсом на день настання строку платежу. Якщо боржник прострочив платіж, то векселедержатель може на свій розсуд вимагати, щоб сума переказного векселя була виплачена в місцевій валюті за курсом або на день настання строку платежу, або на день платежу.

Курс іноземної валюти визначається згідно із звичаями, що діють у місці платежу. Однак векселедавець може обумовити, що сума, яка підлягає платежу, буде нарахована за курсом, зазначеним у векселі.

Вказані вище правила не застосовуються у випадку, коли векселедавець обумовив, що платіж повинен бути здійснений у певній, зазначеній у векселі валюті (застереження ефективного платежу в будь-якій іноземній валюті).

Якщо сума переказного векселя визначена у валюті, яка має в країні видачі та в країні платежу однакове найменування, але різний курс, передбачається, що малася на увазі валюта місця платежу.

42. У разі непред'явлення переказного векселя до платежу у строк, вказаний у статті 38, кожний боржник має право внести суму векселя в депозит компетентному органу влади за рахунок, на ризик і страх векселедержателя.

Глава VII
Позов у разі неакцепту або неплатежу

43. Векселедержатель може обернути свій позов проти індосантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб. При настанні терміну платежу: якщо платіж не був здійснений. Навіть раніше настання строку платежу:

1) якщо мала місце повна або часткова відмова від акцепту;

2) у разі неспроможності платника незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, у разі припинення ним платежів, навіть якщо ця обставина не була встановлена судом, або у разі безрезультатного обернення стягнення на його майно;

3) у разі неспроможності векселедавця за векселем, який не підлягає акцепту.

44. Відмова в акцепті або в платежі повинна бути засвідчена актом, складеним у прилюдному порядку (протест у неакцепті або в неплатежі).

Протест в неакцепті має бути здійсненим у строки, встановлені для пред'явлення до акцепту. Якщо у випадку, передбаченому в першому абзаці статті 24, перше пред'явлення мало місце в останній день строку, то протест ще може бути здійснений наступного дня.

Протест у неплатежі переказного векселя строком на визначений день або у такий-то час від складання або пред'явлення повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який переказний вексель підлягає оплаті. Якщо йдеться про вексель строком за пред'явленням, протест має бути здійснений у порядку, вказаному в попередньому абзаці, для здійснення протесту в разі неакцепту.

Протест у неакцепті звільняє від пред'явлення до платежу і від протесту в неплатежі.

У разі припинення платежів платником незалежно від того, чи акцептував він вексель чи ні, або у разі безрезультатного обернення стягнення на майно платника, векселедержатель може здійснювати належні йому права лише після пред'явлення векселя платнику для оплати і після здійснення протесту.

У разі оголошення неспроможним платника незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, а також у разі оголошення неспроможним векселедавця за векселем, який не підлягає акцепту, для здійснення векселедержателем належних йому прав достатньо пред'явлення судового визначення про оголошення неспроможності.

45. Векселедержатель повинен сповістити свого індосанта і векселедавця про неакцепт або про неплатіж протягом чотирьох робочих днів, наступних за днем протесту, або, у разі застереження "оборот без витрат", - за днем пред'явлення. Кожний індосант повинен протягом двох робочих днів, наступних за днем одержання ним повідомлення, сповістити свого індосанта про одержане ним повідомлення із зазначенням найменувань і адрес тих, хто надіслав попередні повідомлення і так далі, аж до векселедавця.

Вказані вище терміни діють з моменту одержання попереднього повідомлення.

Якщо у відповідності з попереднім абзацом буде надіслано повідомлення кому-небудь з тих, хто поставив свій підпис на переказному векселі, то таке ж повідомлення має бути надіслане в той самий строк тому, хто дав за нього аваль.

У тому разі, якщо хто-небудь з індосантів не вказав своєї адреси або вказав її нерозбірливо, то достатньо, щоб повідомлення було надіслано тому індосанту, який йому передує.

Той, хто повинен надіслати повідомлення, може зробити це в будь-якій формі, навіть шляхом простого повернення переказного векселя.

Він повинен довести, що надіслав повідомлення в установлений термін. Вважатиметься, що строки дотримані, якщо лист з повідомленням відправлено поштою у зазначений термін.

Той, хто не надішле повідомлення у зазначений вище строк, не втрачає свого права; він несе відповідальність за збиток, який може спричинитися через його недбалість, з тим, однак, що розмір відшкодовуваних збитків не може перевищити суми переказного векселя.

46. Векселедавець, індосант або аваліст можуть через включення у документ і підписаного застереження "оборот без витрат", "без протесту" або будь-якого іншого рівнозначного застереження звільнити векселедержателя від учинення (для здійснення його прав регресу) протесту в неакцепті або у неплатежі.

Це застереження не звільняє векселедержателя ні від пред'явлення переказного векселя у встановлені строки, ні від надсилання повідомлення. Доказ недотримання строків лежить на тому, хто посилається на цю обставину в суперечці з векселедержателем.

Якщо застереження включене векселедавцем, то воно має силу щодо всіх осіб, які підписали вексель; якщо воно включене індосантом або авалістом, то воно має силу лише щодо його самого. Якщо, незважаючи на включене векселедавцем застереження, векселедержатель здійснює опротестування, то витрати, пов'язані з опротестуванням, покладаються на нього. Якщо застереження виходить від індосанта або від аваліста, то витрати щодо опротестування, якщо таке було здійснене, можуть бути відшкодовані за рахунок усіх осіб, які поставили свої підписи.

47. Усі ті, хто видали, акцептували, індосували переказний вексель або поставили на ньому аваль, є солідарно зобов'язаними перед векселедержателем.

Векселедержатель має право на пред'явлення позову усім цим особам, до кожної окремо і до всіх разом, необов'язково додержуючись при цьому тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

Таке саме право належить кожному, хто підписав переказний вексель після того, як він його оплатив.

Позов, пред'явлений до одного із зобов'язаних, не перешкоджає пред'явленню позову іншим, навіть якщо вони зобов'язалися після першого відповідача.

48. Векселедержатель може вимагати від того, кому він пред'являє позов:

1) суму переказного векселя, неакцептовану або неоплачену, з відсотками, якщо вони були обумовлені;

2) відсотки в розмірі шести від дня строку платежу;

3) витрати, пов'язані з протестом, з пересиланням повідомлення, а також інші витрати;

4) пеню в розмірі трьох відсотків від дня строку платежу.

Якщо позов пред'являється до настання строку платежу, то з вексельної суми утримуються облікові відсотки. Ці облікові відсотки обчислюються згідно з офіційною обліковою ставкою (банківською ставкою), яка існує у місці проживання векселедержателя на день пред'явлення позову.

49. Той, хто оплатив переказний вексель, може вимагати від відповідальних перед ним осіб:

1) усю сплачену ним суму;

2) відсотки на вказану суму, обчислені в розмірі шести, починаючи з того дня, коли він здійснив платіж;

3) витрати, які він зазнав.

50. Кожна зобов'язана особа, якій пред'явили або можуть пред'явити позов, може вимагати вручення їй, проти оплати, переказного векселя з опротестуванням і з розпискою у платежі.

Кожний індосант, який оплатив переказний вексель, може закреслити свій індосамент і наступних за ним індосантів.

51. У разі здійснення регресу після часткового акцепту той, хто сплачує суму, на яку вексель не був акцептований, може вимагати відмітку цього платежу на векселі та видачу йому в тому розписки.

Векселедержатель зобов'язаний, крім того, передати йому засвідчену копію з векселя і акт протесту для того, щоб він міг здійснити наступний регрес.

52. Кожна особа, яка має право пред'явити позов, може, оскільки не обумовлене інше, одержати платіж за допомогою нового векселя (зворотної тратти)*, виданого на строк за пред'явленням на одну з відповідальних перед ним осіб, з платежем за місцем проживання цієї особи.

Зворотна тратта включає, окрім сум, зазначених у статтях 48 і 49, також куртаж ** і всі встановлені збори за зворотною траттою.

* Під траттою розуміється переказний вексель

** Куртаж - винагорода за посередництво

Якщо зворотна тратта видана векселедержателем, то сума її встановлюється за курсом для переказних векселів строком за пред'явленням, виданих на місце проживання відповідальної особи, в місці платежу за первісним векселем. Якщо зворотна тратта видана індосантом, то сума її встановлюється за курсом для переказних векселів строком за пред'явленням, виданих за місцем проживання гарантуючої особи в місці проживання векселедавця за зворотною траттою.

53. По закінченні строків, встановлених:

для пред'явлення переказного векселя строком за пред'явленням або у такий-то час від пред'явлення;

для здійснення протесту в неакцепті або в неплатежі;

для пред'явлення до платежу в разі застереження "оборот без витрат" векселедержатель втрачає свої права проти індосантів, проти векселедавця і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.

У разі непред'явлення до акцепту у строк,обумовлений векселедавцем, векселедержатель позбувається належних йому прав, які виникають як внаслідок неплатежу, так і внаслідок неакцепту, якщо тільки із змісту умови не випливає, що векселедавець передбачав звільнити себе лише від відповідальності за акцепт.

Якшо строк на пред'явлення обумовлений в індосаменті,то посилатися на нього може тільки індосант.

54. Якщо пред'явленню переказного векселя або здійсненню протесту у встановлені строки заважає непереборна перешкода (законодавче розпорядження якоїсь держави або інший випадок непереборної сили), то ці строки продовжуються.

Векселедержатель повинен без затримки повідомити свого індосанта про випадок непереборної сили і зробити на переказному векселі або на додатковому аркуші відмітку про це повідомлення, вказавши його дату і поставити свій підпис; у решті випадків застосовуються правила статті 45.

Після закінчення дії непереборної сили векселедержатель повинен без затримки пред'явити вексель до акцепту або до платежу і, якщо буде потрібно, здійснити опротестування.

Якщо дія непереборної сили триває понад тридцять днів після строку платежу, то для здійснення регресу не є необхідним ні пред'явлення векселя, ні здійснення опротестування.

Для переказних векселів строком за пред'явленням або у такий-то час від пред'явлення тридцятиденний строк починає діяти з того дня, у який векселедержатель повідомив свого індосанта про непереборну силу; це повідомлення може надійти і до закінчення строку для пред'явлення векселя; для переказних векселів строком у такий-то час від пред'явлення тридцятиденний строк збільшується на строк від пред'явлення, зазначений у переказному векселі.

Непереборною силою не вважаються обставини, які стосуються особисто векселедержателя або того, кому він доручив пред'явлення векселя або здійснення опротестування.

Глава VIII
Про посередництво

1. Загальні положення

55. Векселедавець, індосант або аваліст можуть вказати яку-небудь особу для акцепту або платежу на випадок потреби.

Переказний вексель може бути прийнятий або оплачений на умовах, встановлених нижче, особою, яка діє як посередник за кого-небудь з боржників, зобов'язаних у порядку регресу.

Посередником може бути третя особа, навіть платник або будь-яка особа, яка вже зобов'язана в силу переказного векселя, за винятком акцептанта.

Посередник повинен протягом двох робочих днів сповістити про своє посередництво того, за кого він виступив. У разі недотримання цього строку він відповідає у відповідних випадках за шкоду, спричинену його недбалістю, за умови, однак, що збитки підлягають відшкодуванню у розмірі не вище вексельної суми.

2. Акцепт у порядку посередництва

56. Акцепт у порядку посередництва може мати місце в усіх тих випадках, коли у векселепержателя переказного векселя. який підлягає акцепту, з'являється право на регрес до настання строку платежу.

Якщо у переказному векселі, на випадок потреби, була вказана особа для акцепту або для платежу в місці платежу, то векселедержатель може до настання строку платежу здійснити своє право регресу проти того, хто зробив цю вказівку, і проти осіб, які поставили свої підписи після того, як ця вказівка була зроблена, але все це лише за умови, якщо векселедержатель пред'явив переказний вексель вказаній особі і що в разі відмови останнього в акцепті ця відмова була засвідчена протестом.

В інших випадках посередництва векселедержатель може відхилити акцепт у порядку посередництва. Однак, якщо він допустить акцепт, то він втрачає право на регрес до настання строку платежу проти того, за рахунок якого акцепт був виданий, і проти тих осіб, які поставили свої підписи після нього.

57. Акцепт у порядку посередництва зазначається на переказному векселі; акцепт підписується посередником. У ньому вказується, за кого він здійснюється; при відсутності такої вказівки акцепт вважається зробленим за векселедавця.

58. Акцептант у порядку посередництва зобов'язується щодо векселедержателя і щодо індосантів, які зробили надписи, після тієї особи, за рахунок якої він виступив як посередник, на однакових засадах з цією особою.

Незважаючи на акцепт у порядку посередництва, та особа, за кого він був зроблений, а також особи, які несуть за нього відповідальність, можуть вимагати від векселедержателя, крім сплати суми, вказаної у статті 48, вручення векселя, опротестування і у відповідному випадку - рахунка з розпискою про сплату.

3. Платіж у порядку посередництва

59. Платіж у порядку посередництва може мати місце в усіх випадках, коли або при настанні терміну платежу, або до настання строку платежу у векселедержателя з'явилося право на регрес.

Платіж повинен покрити всю суму, яка підлягає сплаті тим, за кого платіж здійснюється.

Він має бути здійснений не пізніше наступного дня після останнього дня, наданого для здійснення опротестування у неплатежі.

60. Якщо переказний вексель був акцептований посередниками, які мають місце свого проживання у місці платежу, або у разі, якщо особи, які мають те саме місце проживання, були вказані для платежу у разі потреби, то векселедержатель повинен пред'явити вексель усім цим особам і у відповідних випадках здійснити опротестування у неплатежі не пізніше наступного дня після останнього дня, наданого для здійснення опротестування.

Якщо опротестування не буде здійснене у цей строк, то той, хто вказав особу для платежу на випадок потреби, або той, за рахунок якого вексель був акцептований, а також наступні індосанти перестають бути зобов'язаними.

61. Векселедержатель, який відмовився від платежу в порядку посередництва, втрачає своє право на регрес проти тих, які були звільнені від відповідальності.

62. Платіж у порядку посередництва має бути засвідчений розпискою, написаною на переказному векселі із зазначенням тієї особи, за яку платіж був здійснений. При відсутності такої вказівки вважається, що платіж був зроблений за векселедавця.

Переказний вексель і опротестування, якщо таке було здійснено, повинні бути вручені тому, хто здійснив платіж у порядку посередництва.

63. Особа, яка здійснила платіж у порядку посередництва, набуває права, які випливають із переказного векселя проти того, за кого вона заплатила, і проти тих, хто зобов'язаний перед цим останнім за переказним векселем. Однак він не може знову індосувати переказний вексель.

Індосанти, які слідують за особою, яка поставила свій підпис на векселі і за яку був здійснений платіж, звільняються від відповідальності.

У разі збігу кількох пропозицій про сплату у порядку посередництва перевага надається тому, хто звільняє від відповідальності найбільшу кількість осіб. Посередник, який знає про те, що він порушує це правило, втрачає своє право на регрес до тих, які виявилися б звільненими від відповідальності.

Глава IX
Про чисельність примірників і про копії

1. Чисельність примірників

64. Переказний вексель може бути виданим у кількох тотожних примірниках.

Ці примірники мають вміщувати послідовні номери у самому тексті документа; у протилежному випадку кожний з них розглядається як окремий переказний вексель.

Якщо у векселі не вказано, що він виданий в єдиному примірнику, то векселедержатель може вимагати видачі йому за його рахунок кількох примірників. Для цього він повинен звернутися до свого безпосереднього індосанта, який зобов'язаний сприяти йому щодо свого індосанта і так далі, аж до векселедавця. Індосанти зобов'язані відтворити індосаменти по нових примірниках.

65. Платіж, здійснений за одним примірником, звільняє від відповідальності, навіть якщо не було обумовлено, що платіж цей погашає інші примірники. Однак платник продовжує відповідати за кожним акцептованим ним і не поверненим йому примірником.

Індосант, який передав примірники різним особам, а також і наступні індосанти, є зобов'язаними за всіма примірниками, на яких є їх підпис і які не були повернені.

66. Той, хто надіслав один з примірників для акцепту, повинен вказати на інших примірниках найменування тієї особи, на руках якої цей примірник знаходиться. Ця особа зобов'язана вручити його законному держателю іншого примірника.

Якщо вона відмовляється це зробити, векселедержатель може здійснити право позову лише після засвідчення опротестування того:

1) що примірник, надісланий для акцепту, не був йому переданий, незважаючи на його вимогу;

2) що акцепт або платіж не могли бути одержані за іншим примірником.

2. Копії

67. Кожний держатель переказного векселя має право знімати з нього копії.

Копія має точно відтворювати оригінал з індосаментами і з усіма іншими позначками, які на ньому є. Вона повинна вказувати, до якого місця вона доведена.

Вона може бути індосована і авальована у тому самому порядку і з тими самими наслідками, що й оригінал.

68. У копії повинна бути вказана особа, у руках якої знаходиться оригінал документа. Остання зобов'язана вручити зазначений документ законному держателю копії.

Якщо вона відмовляється це зробити, векселедержатель може здійснити право позову проти індосантів або авалістів лише після засвідчення опротестування того, що оригінал не був йому переданий, незважаючи на його вимогу.

Якщо на оригіналі після останнього індосаменту, зробленого до зняття копії, є застереження: "починаючи звідси індосування дійсне лише на копії" або будь-яка інша рівнозначна формула, то індосамент, поставлений після цього на оригіналі,є недійсним.

Глава X
Про зміни

69. У разі зміни тексту переказного векселя особи, які поставили свої підписи після цієї зміни, відповідають згідно із змістом зміненого тексту; особи, які поставили свої підписи до цього, відповідають згідно із змістом первісного тексту.

Глава XI
Про давність

70. Позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня строку платежу.

Позовні вимоги векселедержателя проти індосантів і проти векселедавця погашаються після закінчення одного року від дня протесту, здійсненого у визначений строк або від дня строку платежу, у разі застереження про оборот без витрат.

Позовні вимоги індосантів один одному і до векселедавця погашаються після закінчення шести місяців, рахуючи від того дня, в який індосант оплатив вексель, або від дня пред'явлення йому позову.

71. Перерва давності має силу лише щодо того, проти кого було вчинено дію, яка перериває давність.

Глава XII
Загальні постанови

72. Платіж за переказним векселем, строк якого припадає на встановлений законом неробочий день, може бути затребуваний лише в перший наступний робочий день. Так само усі інші дії, які стосуються переказного векселя, зокрема пред'явлення до акцепту і опротестування, можуть бути здійснені лише в робочий день.

Якщо якась з цих дій має бути здійснена протягом визначеного строку, останній день якого припадає на встановлений законом неробочий день, то такий строк пролонгується до найближчого після закінчення строку робочого дня. Неробочі дні, які припадають на час спливання строку, йдуть у рахунок строку

73. У строки, встановлені законом або у векселі, не включається день, від якого строк починає спливати.

74. Жодні граціонні дні,ні за законом, ні судові, не допускаються.

Розділ II
Про простий вексель

75. Простий вексель містить такі реквізити:

1) найменування "вексель", яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений;

2) просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму;

3) зазначення строку платежу;

4) зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж;

5) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

6) зазначення дати і місця складання векселя;

7) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

76. Документ, у якому відсутній який-небудь з реквізитів, вказаних у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком таких випадків, зазначених нижче.

Простий вексель, строк платежу у якому не вказано, розглядається як такий,що підлягає оплаті за пред'явленням

У разі відсутності особливого зазначення місце складання документа вважається місцем платежу і разом з тим місцем проживання векселедавця.

Простий вексель, у якому не вказано місце його складання, розглядається як підписаний у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.

77. До простого векселя застосовуються, оскільки вони не є несумісними з природою цього документа, постанови, які стосуються переказного векселя і які стосуються:

- індосаменту (статті 11-20);

- терміну платежу (статті 3З-37);

- платежу (статті З8-42);

- позову у разі неакцепту або неплатежу (статті 43-50, 52-54);

- платежу у порядку посередництва (статті 55,59-63);

- копій (статті 67 і 68);

- змін (стаття 69);

- давності (статті 70-71);

- неробочих днів, обрахування строків і заборони граціонних днів (статті 72,73 і 74).

До простого векселя застосовуються також постанови, які стосуються переказного векселя, що підлягає сплаті у третьої особи або в іншому місці, ніж місце проживання платника (статті 4 і 27), умова про відсотки (стаття 5),розбіжності у визначеннях суми, що підлягає сплаті (стаття 6), наслідки розміщення якого-небудь підпису в умовах, передбачених статтею 7, наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8), і до бланка переказного векселя (стаття 10).

Таким же чином до простого векселя застосовуються постанови щодо авалю (статті 30-32); у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не вказано, за кого він поставлений, вважається, що він поставлений за векселедавця за простим векселем.

78. Векселедавець за простим векселем зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем.

Прості векселі строком у такий-то час від пред'явлення повинні бути пред'явлені векселедавцю для відмітки у строки, вказані у статті 23. Строк від пред'явлення починається з дня відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця поставити датовану відмітку засвідчується протестом (стаття 25), дата якого є початком відрахування строку дії від пред'явлення.

Довідка: Переклад положення здійснено на основі Міжнародної конвенції про векселі.