документiв в базi
527789
Подiлитися 

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ
14.07.2017 N 632

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
02 серпня 2017 р. за N 948/30816

Про затвердження Порядку застосування
адміністративного арешту майна платника податків

Відповідно до статті 94 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року N 568 "Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за N 1839/24371.

3. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.

Міністр О. Данилюк

Затверджено
Наказ Міністерства фінансів України
14.07.2017 N 632

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
02 серпня 2017 р. за N 948/30816

Порядок
застосування адміністративного арешту
майна платника податків

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до статті 94 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що визначає загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків.

2. Поняття, що використовуються у цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених у Кодексі.

II. Поняття адміністративного арешту майна,
його види та повноваження відповідних осіб
щодо прийняття рішення про арешт майна

1. Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

2. Арешт майна може бути повним або умовним та полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 статті 94 глави 9 розділу II Кодексу.

3. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

4. Рішення про застосування арешту майна платника податків та рішення про накладення арешту при тимчасовому затриманні майна приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

III. Обставини, за яких застосовується арешт майна

1. Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

3) платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

8) платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

2. За наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

IV. Порядок застосування арешту майна

1. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

2. Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

3. Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис:

1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

V. Функції виконавця рішення про арешт майна

1. Функції виконавця рішення про арешт майна покладаються на податкового керуючого або іншого працівника контролюючого органу, призначеного керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

2. Виконавець рішення про арешт майна:

надсилає рішення про арешт майна відповідно до пункту 3 розділу IV цього Порядку;

організовує опис майна платника податків.

3. Опис майна платника податків проводиться у присутності його посадових осіб чи їх представників, а також понятих.

У разі відсутності посадових осіб платника податків або їх представників опис майна платника податків здійснюється у присутності понятих.

Для проведення опису майна у разі потреби залучається оцінювач.

Понятими не можуть бути працівники контролюючого органу або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України "Про виконавче провадження".

4. Представникам платника податків, майно якого підлягає адміністративному арешту, роз'яснюються їх права та обов'язки.

5. Під час опису майна платника податків особи, які його проводять, зобов'язані пред'явити посадовим особам такого платника податків або їх представникам відповідне рішення про арешт майна, а також документи, які засвідчують їх повноваження на проведення такого опису.

6. За результатами проведення опису майна платника податків складається протокол про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 3), який містить опис та перелік майна, що арештовується, із зазначенням назви, кількості, мір ваги, індивідуальних ознак, вартості, визначеної оцінювачем (у разі його присутності). Зазначені протоколи реєструються в журналі реєстрації протоколів про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 4).

7. Усе майно, що підлягає опису, пред'являється посадовим особам платника податків або їх представникам і понятим, а за відсутності посадових осіб або їх представників - понятим для огляду.

8. Посадова особа контролюючого органу, яка виконує рішення про арешт майна, визначає порядок його збереження та охорони.

9. Виконання заходів, передбачених пунктами 3 - 7 цього розділу, у період з 20:00 години до 9:00 години наступного дня не допускається.

VI. Особливості застосування арешту
у разі тимчасового затримання майна

1. Арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.

2. Службові (посадові) особи контролюючого органу або інших правоохоронних органів відповідно до їх повноважень тимчасово затримують таке майно із складенням протоколу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1239 "Про затвердження форми протоколу про тимчасове затримання майна".

3. Протокол складається у двох примірниках, що підлягають:

надсиланню керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу, на території якого було проведено таке затримання майна;

врученню особі, у якої вилучено таке майно.

4. Керівник підрозділу правоохоронного органу, у підпорядкуванні якого перебуває службова (посадова) особа, яка склала протокол про тимчасове затримання майна, зобов'язаний невідкладно поінформувати (телефонограмою, засобами факсимільного зв'язку або особисто) керівника (його заступника або уповноважену особу) контролюючого органу, на території якого здійснено таке затримання.

5. На підставі відомостей, зазначених у протоколі, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків згідно з Податковим кодексом України (далі - Рішення про арешт майна) (додаток 5) або відмову в ньому шляхом неприйняття Рішення про арешт майна.

6. Рішення про арешт майна має бути прийняте до 24:00 години робочого дня, що настає за днем складення протоколу про тимчасове затримання майна, але якщо відповідно до законодавства України контролюючий орган закінчує роботу раніше, рішення приймається до закінчення його роботи.

7. У разі якщо Рішення про арешт майна не приймається протягом зазначеного строку, майно вважається звільненим з-під режиму тимчасового затримання, а посадові чи службові особи, які перешкоджають такому звільненню, несуть відповідальність згідно із законом. При цьому таке звільнення з-під режиму тимчасового затримання майна не потребує документального оформлення.

8. У разі накладення арешту на майно у випадках, визначених пунктом 1 цього розділу, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу невідкладно вручається особі (особам, вказаним у пункті 3 розділу IV цього Порядку), зазначеній у протоколі про тимчасове затримання майна, без виконання положень пункту 3 розділу IV цього Порядку.

9. У разі якщо місцезнаходження осіб, зазначених у протоколі про тимчасове затримання майна, не виявлено або якщо майно було затримано, а осіб, яким воно належить на праві власності чи інших правах, не встановлено, рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу без вручення його особам, зазначеним у пункті 3 розділу IV цього Порядку.

10. Складені службовими (посадовими) особами протоколи про тимчасове затримання майна реєструються в журналі реєстрації протоколів про тимчасове затримання майна (додаток 6) відповідного контролюючого органу, на території якого здійснено таке затримання.

VII. Особливості застосування арешту
коштів на рахунку платника податків

1. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду.

2. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. Для звільнення коштів з-під арешту контролюючий орган звертається до суду протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту.

3. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

4. У разі прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.

VIII. Продовження
та припинення арешту майна

1. Строк застосування арешту майна не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, передбачених Кодексом.

2. Припинення арешту майна здійснюється у разі:

1) відсутності протягом строку, зазначеного у пункті 2 розділу ІV цього Порядку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;

2) погашення податкового боргу платника податків;

3) усунення платником податків причин застосування арешту майна;

4) ліквідації платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;

5) надання відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів належності арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;

6) скасування судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна;

7) прийняття судом рішення про припинення арешту майна;

8) пред'явлення платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

9) фактичного проведення платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

IX. Прийняття рішення
про звільнення з-під арешту майна

1. У випадках, визначених підпунктами 2 - 4, 8, 9 пункту 2 розділу VIII цього Порядку, рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається контролюючим органом протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення арешту майна.

2. У разі якщо рішення про звільнення майна з-під арешту прийнято щодо арешту майна, який було визнано судом обґрунтованим, контролюючий орган повідомляє про своє рішення відповідний суд не пізніше наступного робочого дня.

3. У разі якщо майно платника податків звільняється з-під арешту майна у випадках, визначених підпунктами 1, 6, 7, 9 пункту 2 розділу VIII цього Порядку, повторне накладення арешту на майно на тих самих підставах, на яких було накладено перший арешт, не дозволяється.

X. Оскарження рішення керівника
(його заступника або уповноваженої особи) контролюючого
органу про арешт майна та відповідальність
за неправомірне застосування арешту майна

1. Рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

2. У всіх випадках, коли контролюючий орган вищого рівня або суд скасовує рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про арешт майна та приймає рішення про притягнення винних до відповідальності згідно із законодавством.

В.о. директора Департаменту податкової
політики В.П. Овчаренко

Додаток 1
до Порядку застосування адміністративного
арешту майна платника податків
(пункт 1 розділу IV)

Звернення
про застосування адміністративного
арешту майна платника податків

Звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (Додаток 1) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 2
до Порядку застосування адміністративного
арешту майна платника податків
(пункт 1 розділу IV)

Рішення
про застосування адміністративного
арешту майна платника податків

Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (Додаток 2) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 3
до Порядку застосування адміністративного
арешту майна платника податків
(пункт 6 розділу V)

Протокол
про застосування адміністративного
арешту майна платника податків

Протокол про застосування адміністративного арешту майна платника податків (Додаток 3) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 4
до Порядку застосування адміністративного
арешту майна платника податків
(пункт 6 розділу V)

Журнал
реєстрації протоколів про застосування адміністративного
арешту майна платника податків

N з/п  Номер, дата та час прийняття рішення про застосування адміністративного арешту  Дата, час надходження звернення про застосування адміністративного арешту  Прізвище, ініціали, посада керівника підрозділу контролюючого органу, що надав звернення  Загальна вартість майна, що підлягає адміністративному арешту (грн)  Обставина(и), згідно з якою (якими) застосовано адміністративний арешт згідно з Податковим кодексом України  Дата та номер протоколу про застосування адміністративного арешту  Вид адміністративного арешту  Особливі відмітки 
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 
                 

Додаток 5
до Порядку застосування адміністративного
арешту майна платника податків
(пункт 5 розділу VI)

Рішення
про накладення адміністративного арешту
на майно платника податків згідно
з Податковим кодексом України

Рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків згідно з Податковим кодексом України (Додаток 5) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 6
до Порядку застосування адміністративного
арешту майна платника податків
(пункт 10 розділу VI)

Журнал
реєстрації протоколів про тимчасове затримання майна

N з/п  Номер, дата та час складання протоколу про тимчасове затримання майна  Прізвище, ім’я, по батькові, посада, номер службового посвідчення службової (посадової) особи, що склала протокол  Загальна вартість затриманого майна (грн)  Підпункт, пункт, стаття законодавчого акта, що порушені  Номер, дата та час винесення рішення про накладення адміністративного арешту на майно (або про відмову)  Особливі відмітки (якщо відмовлено, зазначаються мотиви такої відмови) 
             
             
             
             
             
             
             
             
             

^ Наверх
наверх