Презумпція невинуватості, її правила та законодавчі аспекти

За своїм поняттям "презумпція невинуватості" - це правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Якщо поглибитись у основи значення, то суть презумпції невинуватості не в тому, що особа є невинуватою, а в тому, що існує ЛИШЕ припущення щодо її невинуватості. Презумпція невинуватості не може бути виправдана одним лише ліберальним прагненням полегшити становище обвинуваченого. Вона стимулює доказування вини особи і доки цього не буде досягнуто, ніхто не може бути визнаний винним. Відповідно до принципу презумпції невинуватості на обвинуваченого (а також на його захисника) не може бути покладено обов'язок доводити свою невинність, наявність обставин, які виключають кримінальну відповідальність. Цей обов'язок покладається на органи, що висунули обвинувачення (на особу, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора), але це не виключає права обвинуваченого доводити свою повну невинність або меншу вину. Усі обставини, що наводяться ним у свій захист, повинні бути ретельно досліджені слідчими органами, прокурором і судом.

Презумпція невинуватості має декілька правил:

- обов'язковість доказування вини обвинуваченого покладається на обвинувачів (на особу, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора);

- обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях, будь-який не усунений сумнів у винуватості тлумачиться на користь обвинуваченого;

- обвинувальний вирок виноситься лише за умови, що в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена повністю, недоведена вина в юридичному розумінні дорівнює доведеній невинуватості.

У міжнародному праві принцип презумпції невинуватості закріплений положеннями частини 1 статті 11 Загальної декларації прав людини, за якою - "Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту".

Також, презумпція невинуватості зафіксована у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права і пункт 2 статті 14 голосить, що "Кожен обвинувачений в кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно з законом".

У відповідності до пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". Положення наведеної статті розкриває сутність та зміст презумпції невинуватості.

В Україні закріплення на законодавчому рівні йде у Конституції України (статті 62-63). Положення останніх статей містять свідчення про однозначну прихильність презумпції невинності, а саме:

- особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;

- ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину;

- обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь;

- у разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

У статті 17 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. А також, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра та обвинувачення, в свою чергу, не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. А усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

________________________________________________

СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД:

18 квітня 2018 року (Затвердили інструкцію про порядок використання в органах досудового розслідування Державної виконавчої служби технічних засобів фіксування кримінального провадження)

04 квітня 2018 року (Інформація про судові справи тепер доступніша!)

16 березня 2018 року (Нові строки досудового розслідування набули чинності)

16 березня 2018 року (Електронні докази та застосування останніх на практиці)

09 березня 2017 року (Нещасний випадок під час перерви. Розслідування з даного приводу.)